Руслана Фарина, Волинська область.
Перша Міс Україна — 96, першого конкурсу серед дівчат на візках. Співачка.
Дуже важлива тема, я б сказала гостра.
Чесно сказати, я уявити не могла, коли ще років 20 тому як тільки починалась активність руху людей з інвалідністю, що це питання буде актуальним і нині.
На жаль, чи то через байдуже ставлення, безвідповідальність, відсутність контролю за процесом вирішення та дотримання всіх норм доступності, особливо в лікарні, в жиночі консультації….. як на мене — цинізм керівників органів місцевої влади та через інертність людей які б мали бути безпосередньо зацікавлені в вирішенні цих проблем, питання доступності і нині є відкритим, таким що вимагає негайного розгляду та конкретних дій, для того щоб безбар'єрне середовище стало реальним в моєму регіоні та по всій країні.
****
Мені особисто набридло те, що не маю ніяких можливостей пересуватись ні по рідному селу, ні за його межами.
Елементарне відвідування стоматолога, через відсутність доступного транспорту, стає глобальною проблемою.
Я вже мовчу про магазини та інші установи.
А ще більше дратує, коли звертаєшся до тих, хто має нести відповідальність за вище згадані проблеми, а у відповідь — Ми Вас на руках перенесемо куди треба бо нажаль дані будівлі не є такими, що допускають реконструкцію чи ще якоїсь зміни.
